Напишіть, будь-ласка, твір на тему "Українська література 1920-1930-х років" ДУЖЕ ТРЕБА НА ЗАВТРА)

Українська література завжди була тіснопов’язана з національним буттям народу.Особливо міцніли ці зв’язки в революційну чиперехідну добу, коли між новим та старимточилася боротьба не на життя, а на смерть.Йдеться про першу третину XX століття. Тодігостро постали проблеми гуманізму, сенсужиття людини, свободи, прогресу ісправедливості. У пореволюційні рокикультура українського народу, мова якого вРосійській імперії протягом кількох столітьзазнавала жорстоких заборон, забуяласуцвіттям мистецьких талантів. Відбувсяпереворот в естетичній свідомості й художнійкультурі. Українська література стаємодерною за змістом і формами, впевненокрокує під гаслами духовного оновлення йнаціонального відродження.Естетична стратегія. Письменники, щосповідували самодостатність мистецтва,розуміючи його як естетичний феномен,прагнули піднести українську літературу доєвропейського рівня. Створивши творчу студію«Урбіно» (від назви міста, де народивсяславетний основоположник європейськогоРенесансу Рафаель), Микола Хвильовийперекинув місток між українськимвідродженням 20-х років XX століття йіталійським початку XVI століття.Діячі національного відродження шукали новихстилів, манер та форм творчості, відкидаликайдани нормативності й консерватизму.Принцип розмаїтості став у 20-х роках нетільки гаслом, а й реальним фактом.Неокласики, наприклад, культивуваликласичну форму поезії, проте наповненумодерним мисленням, тоді як МихайльСеменко і Валер’ян Поліщук — вільну, верлібр.Митці заперечували натуралізм інародницький реалізм, прагнули наповнитимистецтво слова філософською глибиною, щомало піднести літературу на нові ідейно-мистецькі вершини.Літературні угруповання. В жоден період історіїрозвитку мистецтва слова літературний процесне був таким складним і динамічним, як у 20-і роки. Характерною ознакою його була появарізноманітних літературних груп та організацій,які так чи інакше виражали проблеми своєїдоби. Митці об’єднувалися за спільнимисвітовідчуттями, естетичними принципами тапевною політичною платформою. Частинаписьменників прагнула розв’язати соціальні йнаціональні питання, інша — зосереджувалаувагу на естетичних проблемах. У бурхливомулітературному житті 20-х років окреслюютьсятакі літературні організації, як «Гарт» (спілкапролетарських письменників), «Плуг» (спілкаселянських письменників), «Молодняк» (спілкамолодих письменників), «АСПИС» (Асоціаціяписьменників), «Ланка», «МАРС» (Майстерняреволюційного слова), «ВАПЛІТЕ» (Вільнаакадемія пролетарської літератури),«Авангард», «Нова генерація» тощо. Ціугруповання утверджували модерністськістильові напрями.Символістські групи. Як ви вже знаєте з 10класу, символісти прагнули висловитиіндивідуальний емоційний досвід задопомогою символізованої мови. Вонизаглиблювалися у внутрішній, ірраціональнийсвіт, розкриваючи таємниці людського «Я» задопомогою метафор та образів-символів.Важливу роль відводили милозвучності,кольору, відтінкам, дбайливо дібранимсловам, спроможним відтворити прихованийвнутрішній світ.У Києві 1918 року символісти заснували школу«Біла студія», видали збірник «Літературно-критичний альманах». Його редактором бувпоет-символіст Яків Савченко. Тутоприлюднили свої твори Павло Тичина, ПавлоСавченко, Яків Савченко, Олекса Слісаренко,Дмитро Загул, Микола Терещенко. У цьому жроці символісти утворили групу«Музагет» (Музагет — грецький епітетАполлона й Діоніса як проводирів муз) йвидали однойменний альманах. Естетичнуплатформу виклав Юрій Іванів-Меженко упрограмній статті «Творчість індивідуума іколектив», у якій стверджував: «Творчийіндивідуум тільки тоді може творити, коливизнає себе вищою істотою над загалом» і непідлягає колективові, хоча й відчуває з нимсвою національну спорідненість. Це типовомодерністська концепція мистецтва.Символісти групи «Гроно» видали альманахи«Гроно» (1920), «Вир революції» (1922).Футуристські угруповання. Футуризм (латин,futurum — майбутнє) був відгалуженняммодернізму, ставши одним із напрямівавангардизму. Його представники заявляли,що творять «мистецтво майбутнього»,заперечуючи його суспільну функцію таідейний намір митця.Міжпредметні паралелі.Маніфест футуристів склав італійський поетФіліппо Марінетті, оприлюднивши його упаризькій газеті «Фігаро» 1909 року. Вінзаперечував класичну спадщину, закликавмитців порвати з традиціями, стверджуючи,що нова доба вимагає створення нового і типулюдини, позбавленої моральних страждань,ніжності, любові. Такі ідеї підхопили французГійом Аполлінер, росіяни ВолодимирМаяковський, Ігор Северянін, ВелімирХлєбніков, українець Михайль Семенко та інші.