аналіз сікстинська мадонна

Спавжніс шедевром є сонет «СікстинськаМадонна» (1881), викликаний роздумамиФранка над однойменною картиною Рафаеля»Сікстинська Мадонна»(1516), на якійпоєднано божественне й земне начала, ликБогородиці з образом босоногої жінки.Внутрвшній рух цього жіночого образупідкреслюється тривожними тінями складокодягу, клубоченням хмар під ногами Мадонни,її задумливим поглядом, здатністю вмитьспуститися на землю і водночас залишатисянедоступною. Ця багатовимірність і динамікаРафаелевого образу Мадонни проливає світлоі на художню картину сонета Франка, овіяноговисоким шиллерівським духом: вірою впермогу краси, невіддільною для поета віддобра, а відтак божественного начала.У сонеті Франка жінка втілює красумистецтва, творче натхнення, музу. Образжінки багатогранний, він асоціюється зархетипом матері -символ космічного і земного життя, берегинеюродючості, смерті й воскресіння. Через символвічного оновлення земна жінка виростає дообразу матері-діви, чистої й непорочної краси.….У Мадонні поет вбачає богиню, «райськурожу», і, хоч не знайшов для себе богів нанебесах, цій — поклониться, як богині. Красамадонни справжня, прекрасна, щира, добра.Франко боготворить жінку, богиню-матір здитиною на руках. Це дійсно гідно поваги.Художні засоби »СікстинськаМадонна»:Тези й антитези , наприклад, «що не богиняти?» , «Так, ти богиня!» ;епітети «лице небесне» , «райська роже» ;звертання «Так, ти богиня!» ;тропи«I небо і пекло казкою вважати,Та ти й краса твоя — не казка, ні!» ,Богів і духів,лиш тебе, богине,Чтить буде вічно — тут, на полотні.»