твір роздум я вірю в майбутьнє твое україно

Диво для кожного - наша Україна. Близька вона і найкраща у будь-яку пору року, а особливо навесні, коли дихає теплою парою земля, викидає зелену свіжу брость, а лелеки, поважно кружляючи над містом, обдаровують щастям людські оселі.

Я, як і кожна людина, серцем приросла до свого замріяного краю. Калинова кров тече в моїх жилах, душа бринить чарівними піснями, ніжними і грізними, веселими і тужливими, як саме життя.

Ненько моя Україно, яка ти багатостраждальна! Яких тільки випробовувань не випало на твою долю, хто тільки не зазіхав на твоє багатство, красу, родючі землі, працелюбний народ?! Спочатку половці, потім монголо-татари, а з часом і царська Росія намагалися поділити українські землі. Наш народ також пережив війни, голод, репресії, Чорнобильську катастрофу. Але ніхто не зміг поставити тебе на коліна.