Цей великий красивий птах із
сніжно-білим і чорним оперенням здавна живе біля житла людини. Довірливість,
вірність тим самим місцям гніздування викликали у людей любов до лелек. З
радістю зустрічають люди лелек навесні, коли ті повертаються до старих гнізд.
Лелека білий прилітає на
місце гніздування досить рано — починаючи з середини березня і до кінця квітня.
Лелеки живуть парами. Великі, майже плоскі гнізда, мостять на дахах будівель,
на старих деревах, іноді на електричних стовпах. У цих гніздах птахи живуть
багато років.
Лелек часто можна бачити в гнізді, де вони
сидять або стоять на довгих тонких ногах (а то й на одній), іноді видаючи
тріскучі звуки, які виникають від ударів однієї частини дзьоба об другу.
Дорослі лелеки голосу не мають.
Політ лелек плавний,
величний. Вони прилітають на луки й поля, де, повагом походжаючи, шукають
здобич. Живляться лелеки не тільки жабами, як дехто вважає. їхньою їжею є
миші-полівки, ховрахи, багато різних комах, особливо водяних, саранових. Цим
лелеки приносять велику користь рибному та сільському господарству.
Підраховано, що протягом дня лелеки приносять їжу місячним пташенятам 9 разів.
З відкладених навесні 2—7
(найчастіше 4) білих яєць, які птахи насиджують по черзі, через місяць
вилуплюються голі, безпорадні пташенята. На відміну від дорослих птахів вони
мають голос — пищать. Пташенята швидко ростуть, коли починають літати, то з
батьками шукають їжу на луках і полях, разом з ними повертаються до гнізда чи
іншого місця ночівлі. Так вони живуть до кінця літа.
Перед відльотом у теплі краї
на зиму лелеки збираються у зграї. У вересні-жовтні вони залишають місця
гніздувань і відлітають на південь, в Африку, облітаючи Середземне море зі
сходу. Живе лелека близько 20 років.