Вірш про Дніпро з словами діеприкметникам

Снились Тарасові в чорній неволіГори дніпрові високочолі,Де сокорина, пухом припала,Віти на воду порозпускала.Снилась веселочка в тихі години,Що позичає в плесі краплини.Снився щоночі сивий Славута,Вся Україна, горем закута.Рідний народ його, битий і гнаний,Як він устане, зірве кайдани,І розкувавши руки могучі,Панство несите скине із кручі.Все, що наснилось,— пісня сказала.Пісня пророча — правдою стала!Цвітом повиті Тарасові гори.Поле безмежне з вітром говорить.Слово Тарасове струнами б'ється.Ходить між люди — з серця до серця.Ходить між люди, лине світами —Так йому жити й жити віками,Поки, як море, в срібній обновіБ'ються об берег хвилі дніпрові!

или такой:Ми з Дніпром тепер сусіди:Будем жить біля Дніпра.Тато каже:— Взавтра їдем!Вже збиратися пора.Не баріться — хутко вечір! —І знялася метушня.Почали складати речіМама, тато, Лесь і я.Тато возиться з книжками,Я збираю олівці,А Олесь біжить до мамиІ несе свої штанці.Не присяде й на хвилинку —В нього стільки різних справ:Він запхав кота в корзинку,Мотузком перев'язав.Всім було роботи досить,Та уже й спочити час.— Спіть, хлоп'ята! — мама просить.Я упораюсь без вас.Спати? Добре — будем спати!Тільки гляньте: в чому річ?Сон мене не хоче брати.А така ж велика ніч!Задрімав я опівночіТа й побачив уві сні:У дворі Дніпро хлюпоче,Ходять блиски по стіні.Зирк! — аж сонце сліпить очі.— Уставай! — кричить мені.—Вже у двір машина їде.Вирушати нам пора!— До побачення, сусіди!Будем жить біля Дніпра.