На зеленому лузі, поцяткованому білими ромашками, біля самісінької синьої річки, граються лисенята.Руденькі, з блискучою шерстю, з гострими вушками, вони бігають одне за одним, веселою вервечкою кидаються наввипередки, а то падають на землю догори лапками, перевертаються. знову схоплюються. А то раптом одне лисенятко, здається саме те найхоробріше, яке колись надумало поласувати зловленою рибою, починає бігати за трьома іншими, і вони моторно тікають ,не даються. І ввижається, що звірята граються в піжмурки і навіть пісенька звідкись причувається Котилася торба з високого горба, а в тій торбі хліб паляниця, хто буде жмуритьсяНевідомо хто співає пісеньку а таки причувається!