- І яка ж? - спитав я у мами.- Памятаєш, я розповідала тобі про Велику Вітчизняну Війну? Так ось, ця сива бабуся стала справжнею героїнею тих часів. - відповіла на моє запитання мама.- Розкажи мені, будь ласонька.- Гаразд. - сказала моя мама и поринула у "спогади"."Коли вона була же молода, підлітком років 14-15, була середина запеклого бою. Ти напевно, можеш уявити, скільки було ранених бійців. Кожну хвилину, кожну секунду на закровавлену землю лягали ранені люди. Так от, оця бабуся, на отих слабких плечах виносила не менш ніж по 30 бійців у день. Та це ще не все. Раз від разу вона брала у руки автомат та воювала, воювала так, що від одного пострілу помирало 5 фашистів."