фанететические транскоипции

Транскрипція (від лат. trascriptio – переписування) – це спеціальне письмо, запроваджене для точної передачі звукового складу слів і текстів.Розрізняють три типи транскрипції: фонетичну, фонематичну та практичну.Фонетична транскрипція – спосіб передавання на письмі усної мови з усіма її звуковими особливостями.Запам’ятай!1)У транскрипції використовуються діакритичні знаки (див. розд. 1.1).2)Усі слова транскрибуються, тобто беруться в квадратні дужки [ ].3)Усі слова пишуться окремо і обов’язково з наголосом, крім односкладних слів.4)У транскрипції відсутні великі літери.5)У транскрипції відсутні літери Я, Ю, Є, Ї, які позначаються [йа], [йу], [йе], [йі], або як голосні, що передають пом’якшення попереднього приголосного: ['а], ['у], ['е]. Ї – передає завжди два звуки.6)У транскрипції відсутній апостроф і м’який знак.[еи], [ие], [оу], [уо] – для позначення ненаголошеного голосного звука.7)У транскрипції літера Щ завжди дає два звуки [шч].8)У транскрипції подвоєння приголосних завжди дає один звук: нн = [н:], дд = [д:], сс = [с:],лл = [л:].9)У транскрипції африкати ДЖ і ДЗ позначають спеціальними символами чи двома літерами з дужкою зверху: дж = [], дз = []10)Голосні звуки української мови під наголосом вимовляються повнозвучно: нарада, золото.