- Привіт, Віталік, ти куди це зібрався з таким великим букетом квітів?-здивовано запитав Руслан- Привіт, так ти, що не знав?- ще більше здивовано поглянув на Руслана Віталік- Аня запросила весь клас на свій день народження, а тебе що ні?- Та чогось не пригадую - понуро відповів хлопець.- Мабуть, забула .... Ну нічого давай виберем тобі подарунок і до неі- намагався розвеселити його товариш .- Та якось уже не хочеться нікуди іти...- Ти чого? Це ж день народження, ти так іх любиш!- Простро настрою немає, відстань- з злістю промовив Руслан.- Ну як знаєш, я пішов.Руслан вже думав, що Віталік пішов, але тут хтось порухав його за плечі. Хлопець обернувся і побачив перед собою велику громаду людей з плакатами з надписом Happy birthdey...Руслан не зрощумів, що відбувається. А Віталік громовив:- Друже, ти чого забув? Сьогодні ж в теье день народження. Ми з однокласниками вирішили тебе розіграти - усміхався товариш.- Хех, друзі, я неочікував. Це справді хороший сурприз. Я чесно-кадучи й сам забув, що в мене день народження - майже зі сьозами від щастя говорив Руслан.- А тепер ми всі підемо до кафе і відсвяткуємо день коли ти появився на світ- продовжував веселити Віталік.- Друзі, ви найкращі- Це ти найкращий і ми тобі бажаємо всього самого-самого кращого- усміхався друг.- А давай ввечері в боулінг щей сходимо, Вітальку?-запропонував Руслан.- Нуууу...незнаю-з сарказмом промовляв товариш.- Все ти знаєш, а тепер гайда до кафе, веселитись- Пішли,друже.