назвіть стилі мовлення і їх особливостіСРОЧНО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!ПЛИЗ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!ДАЮ 11 БАЛІВ

Стилi мовлення:розмовний,науковий,публiцистичний,епiстолярний,конфесiйний,офiцiйно дiловий,художнiй.Розмовний стиль, використовується в усному повсякденному спiлкуваннi, у побутi, у родинi, на виробництвi.Основні ознаки:безпосередня участь у спiлкуваннi,усна форма спілкування,неофіційність стосунків,невимушеність спілкування,уживання несловесних засобів,уживання позамовних чинників,емоцiйнi реакції,потенційна можливicть відразу уточнити незрозуміле, закцентувати головне.Публіцистичний стиль використовується в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується: точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їхнім емоційним забарвленням.Основнi ознаки: доступнiсть мови  й формулювань (орієнтація на широкий загал),поєднання логiчностi доводів полемiчності викладу,поєднання точних найменувань, дат, подiй, мiсцевостi, участникiв, виклад наукових положень і фактiв з емоцiйно-експресивною образнicтю,наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,наявність худ.засобiв.Науковий стиль - використовується в научкових працях, для викладення результатid наукової та дослiдницької діяльності. Метою наукового стилю є пояснення, повiдомлення , тлумачення досягнутих наукових результатів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог.Офiцiйно-дiловий - слугує для спiлкування в державно-політичному, гро­мадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.Художній стиль — це стиль художньої лiтератури, який використовується в художній творчостi.Основнi ознаки:   поетичний опис подiй у прозових і драматичних творах, естетика мовлення,експресiя та інтенсивність вираження,зображувальність (тропи: епiтети, порiвняння, метафори, алегорiї, гiперболи, перифрази тощо; вiршована форма, поетичнi фігури), конкретно-чуттєве живописання дiйсностi,відсутнє певне регламентування вживання засобiв, про які йтиметься далі, і способів їх поєднання, відсутність будь-якого нормування,визначальним є суб'єктивізм розуміння й відображення.