твір про брата або сестру

Мій брат — студент. Він не тільки навчається, а ще й активно займається туризмом, грає на гітарі, сам складає пісні. Разом із друзями він ходить у походи. Намет, рюкзак, фотоапарат і гітара — це те, без чого не може жити мій брат. Коли він повертається з походу, то так цікаво розповідає, що я теж хочу швидше підрости і вирушити з ним у похід. Костянтин (так звуть мого брата) вже побував у Карпатах і в Криму, ходив на байдарці по Південному Бугу. У нас вдома дуже багато фотокарток, які зберігаються у величезному альбомі. Я інколи прошу брата, щоб розповів щось цікаве. Але він тільки посміхається й говорить: "Підростеш — я тебе неодмінно візьму із собою: природу треба бачити очима і відчувати душею". Тоді я беру альбом і сам розглядаю фотознімки. Ось водяний млин, схожий на палац. А ось — група туристів, яка розбиває наметове містечко. Ще кілька знімків — здається, я теж разом із туристами пливу на байдарці. А які хвилі! Мій брат побував навіть на найвищій горі Карпат Говерлі. Туди не кожен може піднятись, адже це найвища точка України: 2061 метр над рівнем моря!— Важко було в поході — погода нас не пестувала: йшов дощ. Але все таки ми дістались вершини, — розповідає брат. А очі його світяться радістю: ще одну вершину підкорено! У Криму Костянтин бував кілька разів: і влітку, і восени. — Крим — то перлина України. І гори тут якісь незвичайні. У Прикарпатті своя краса: Яремча, Яблуневе, Ворохта. А в Криму — зовсім інші гори, інший рослинний світ, інші звичаї і пісні, але тут дуже цікаво і красиво... Я пишаюсь своїм братом, його неспокійним характером і хочу швидше вирушити з ним у похід. Будь-куди!