- Привіт, Петро,- Привіт, Дмитрику,- Коли ти виростеш, ти ким хочеш стати?- Я ведучим на телебаченні, а ти?- А я хочу стати космонавтом,- А чому?- Як чому? Відправляють тебе у космос, літаєш, їж їжу у тюбиках, про тебе пишуть в газетах, запрошують на телебачення,- А я гадаю, що краще самому працювати на телебаченні, камери, світло, всі на тебе дивляться, біжать до телевізорів тільки щоб твою програму подивитися, не робота - рай,- Та ні, от коли потім через 100 років тебе по історії, по географії вивчають, коли тебе потім пам`ятають, розповідають дітям про тебе-оце рай, а коли тебе подивилися і все... Тьху,- Як хочеш, а мені ця професія подобається,- А мені, моя подобається,- Ну і гаразд, хай кожен з нас стане тим ким захоче,- А коли ми станемо, тими ким захочемо, все одно будемо дружити, так?- Так.- Ну все пішли на історію.