Напишіть будь ласка твір роздум дискусійного характеру на тему чи варто бути джентильменом

Понеділок, кажуть, день важкий, але саме цей день став для нас пам'ятним. Наша класна керівниця Інна Юріївна оголосила понеділок... Днем джентльмена. Вона пояснила, що джентльмен — це людина вихована, ввічлива, з гарними манерами. Ці якості треба виховувати в собі щодня. А поки ми повинні уявити себе джентльменами хоча б на один день. І ми "почали входити в образ" джентльмена... На перервах хлопчики намагалися, виходячи з класу, пропускати дівчаток уперед, у коридорі звільняли дорогу старшим. На уроках сиділи незвично тихо: не шепотілися, не підказували, не передавали записок, не викрикували — тобто поводилися ідеально. В усьому були підкреслено ввічливі. Звістка про те, що в нашому класі День джентльмена, миттєво облетіла школу. Спочатку всі просто здивувалися. Ми дуже хвилювалися, почували себе незвично в ролі джентльменів. Адже доводилося стежити і за своєю мовою. Треба було виглядати охайно. У їдальні ми не лізли, як звичайно, без черги за булочкою. Потім з нас почали жартувати: "Нічого, джентльмени, завтра ви станете такими, як і були: адже ви джентльмени на один день!" На виховній годині вчителька підвела підсумок Дня джентльмена. Вона ще раз зазначила, що джентльменами за один день не стають і все в наших руках: від того, як ми будемо виховувати в собі ці гарні якості, залежить і ставлення до нас навколишніх... Ми йшли до виходу зі школи з Вальком Жуковим, обговорювали сьогоднішній день. У дверях зіштовхнулися з жінкою похилого віку. Вона відступила, пропускаючи нас уперед. Ми, ніби нічого не сталося, спокійно пройшли мимо, розмовляючи про своє. І раптом Валька зупинився: "Але ж насправді так, ми виявилися джентльменами навіть не на день, а всього на декілька годин!" Ми сіли в тролейбус. От де багато можливостей показати себе джентльменами! На наш жаль, у тролейбусі було багато вільних місць, тому виявити своє джентльменство — поступитися місцем старшим — нам не вдалося. Ми вийшли з тролейбуса. За нами виходила навантажена сумками жінка. Не змовляючись, ми простягнули їй руки. Вона посміхнулася і сказала: "От це справжні джентльмени!"