твір на тему якби птахи і звірі вміли розмовляти

Одного разу Василько, Іванко, Сергійко та Марійка вирішили піти у ліс, погуляти. 

Ось вони прийшли. Друзі взяли з собою пікнік та почали їсти. Враз з кущів вилізли малятка - звірятка це зайчики - побігайчики, лисичка - сестричка та вовчик - братик, а ще зверху на гіллі сиділи пташки. 

Сергійко взяв камінець і почав кидати у птахів, а Марійка, Іванко та Василько почали скріз розкидувати сміття. Звірі  це все бачили, а ж раптом зайчики кажуть: 

- Чому ви розкидуєте сміття? Вам що це подобається?

- Хто це заговорив? - Здивувалися діти.

- Це ми, зайчики - побігайчики!

- Чого вам треба? - Запитав Сергій.

- Ми хочемо щоб ви перестали смітити! Ви забрудняєте ліс! - Так так! - підказала лисичка. - Ми не хочемо усе своє життя жити в цьому бруді!

- Ну добре! - Сказали друзі та почали збиратися.

Ось було б так, як би звірі могли говорити!                                                                                                                                                                                                                                                                  Я очень старалась помочь!