розповідь про волошку !

 

Якось прогулювалась по полях богиня родючості Церера і почула жалібний голос волошок: "Нас орачі недолюблюють, відділили від жита". На що Церера відповіла волошкам: "Недарма вам дали колір блакитної води: стійко тримайтеся біля трудівника - жита і не хиліться, як схиляє воно повні колоски. А раз в рік і вас підуть женці шукати, щоб прикрасити вінками свої голови". В цій легенді знайшло своє відображення свято врожаю. А у слов'ян волошки завжди використовувались для прикрашення іменних снопів, які з піснями приносили додому. Перевитий волошками, цей сніп довго красувався в передньому кутку. Лише вибір іменного снопа був різний: росіяни - перший сніп, а українці - дожиночний, останній.