На залитій сонцем галявині, серед яскравих і ароматних квітів літала маленька бджілка. До неї підлетіла муха:- Добре тобі, ти цілий день проводиш серед гарних квітів, насолоджуючись їх ароматом. А ось я тільки на смітнику літаю, нічого приємного в житті не бачу.Бджілці стало шкода муху.- Полетіли зі мною! Я покажу тобі всі радощі бджолиного життя! - посміхнулася бджола .- Полетіли ! - радісно відповіла муха.І вдвох вони зникли у весняному буянні кольорів. Пролітав цілий день , бджілка і муха сіли на листочок відпочити .- Ну як тобі, муха, сподобалось? Тепер ти, напевно, ще більше хочеш бути такою, як ми.Муха насупилась і відповіла:- Знаєш , бджілко , літати серед квітів цікаво і приємно , але якось занадто важко збирати пилок і відносити його у вулик, - зітхнувши , відповіла муха. - Полечу-но я краще на свій смітник. Хоч там і жахливий сморід , проте трудитися не треба.Бджілка дивилася вслід мусі, яка відлітала все далі, і думала : «Краще я буду працювати , зате і вулику користь буде, і не на смітнику життя проведу».