твір опис картини Дощик.Валентин Рекуненко

А дощ все йшов і йшов. Це вже був не просто дощик,це вже була злива. Посередині дороги лежала чорна парасолька. На мить здалося ,що там щось ворушится. Ай справді,під нею сиділо маленьке кошеня,яке тихо пищало,а поряд з ним лежало цуценя і дивилося з-під парасольки на вулиці сумними очима. Що кошеня,що цуценя були брудно-білого кольору. Вони були повністю мокрі,очевидно,вже давно чекають закінченню дощу. Ця картина сповнена смутком й печаллю та вселяє співчуття в людських серцях.