Відомо що у дворянських родинах за поганий тон вважалося одружуватися з людиною нижнього соціального прошарку. Нині ми спостерігаєм подібну картину батьки молодих людей із заможних родин а ж ніяк не хочуть чути про одруження своєї доньки з хлопцем із незаможної родини...Виходить у стосунках кохання не головне

Та ні, не виходить. У сімейних стосунках все ж головне - кохання. Якщо нема його - то маємо шлюб з розрахунку. Звичайно, що й такий варіант узаконених шлюбних стосунків існує. Тільки він з самого початку вважається наче комерційною угодою між двома сторонами, в яких кожна знає, що її не люблять. Однак мова у поставленій темі йде начебто про те, що як мінімум одна з сторін вірить у справжність почуття, у те, що її люблять.  Я не знаю, якими ворогами мають бути батьки власній дитині, щоб зобов"язати оте дитя своє рідненьке іти на брехню, щоб жило воно потім у нещирості. І нещасливе. Хіба що дуже глупі батьки, яким повезло, що дитина їхня теж дуже глупа, і найшла собі такого ж глупого обранця. Тоді всі будуть щасливі.

Хоча це вже зовсім інша казка