сочинение-опис океана укр.яз

Океан мене вабить… Одного дня він тихий й спокійний, наче величезне дзеркало, холодне й прозоре. Сонячні промінчики панують, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску. Наступного дня все раптом змінюється. З”являється поривчастий вітер і підіймає хвилі до берега. Океан клекоче, вода стає темно-синьою, а то навіть вражаюче чорна. Величезні хвилі наздоганяють одна-одну. мені здається,що я можу дивитися на море безкінечно.