На лісовій галявині зусрілися одного разу лисиця та їжак.Лисиця дивиться на їжака тай каже:- Ти такий маленький в тебе такі маленькі лапки!-Ну, той що!-відповідає їжак-Як той що, хіба ти бігати вмієш?Он у мене які лапи красиві та довгі,знаєш як я бігаю, сам вовк дивується!-Я теж швидко бігаю,от тільки ніхто про це не знає!-Хм, цікаво!-сказала лисиця.Потім трішкі подумала і каже:- Ану,давай перевіремо! Біжимо он до того пенька, хто перший прибіжить той буде цілий рік найспритнійший та найшвидкійший у лісі.-Добре!- відповів їй їжак -Але мені треба сходити додому попередити дружину,проте що я запізнюся на вечерю.-Добре йди але не довго!Прибіг їжачок до дружини, розповів як усе було, тай наказав бігти до пня, вилізти на нього і помохати лапкою. Так дружина і зробила.Прийшов їжак до лисиці і каже:-Тільки давай, як ти така спритна, ставай в перед на один свій шаг, а я позаду побіжу!Лисиця здивувалася і зраділа.Стала вона попереду та зкомандувала бігти.Якраз за цей час їжакова дружина добігла до пня та залізла на нього.Стала і махає лапою та кричить:-А я вже тут!Лисиця коли побачила на пеньку їжака(дружину) неповірила своїм очам. Після того,цілий рік, усі звірі в лісі говорили, що їжак самий швидкий, хитрий і розумний.