Помогите,пожалуйста написать сочинения Лист до Мами.

Здраствуй, мама! Пишу тобi цей лист, тому що вчора пiсля сварки з тобоюне змогла пiдiйти до тебе , а ти ввечерi великодушно не стала менелаяти, дала менi можливiсть побыть однiєï, розiбратися усвоïх почуттях i в думках. Моє серце буквально розривалосявiд почуттiв, що нахлинули, провини, жалостi, любовi, а слова вимовитинелегко.Сьогоднi я вирiшила написати цей лист, тому що менi легше будерозповiсти тобi про своï почуття. Мама, я знаю, як тобi з намиiнодi буває важко, але ми всi п'ятеро тебе дуже любимо. Мама, ти вмене схожа на казку, добру, чарiвнуОсобливо гостро я це стала вiдчувати ранньоï восени, коли дереваодяглися в ажурний туман, коли днi ще такi теплi, а вечора вже такiмерзлякуватi. I чим далi, тим бiльше — з кожною миттю, з кожнимновим листочком, торкнутим багряно — жовтим сяйвом Ти ввiйшла донас у кiмнату й сказала, щоб ми з Катею одягли молодших дiтей i вийшли удвiр. Ти повела нас у маленький скверик бiля станичного ДК, ми присiлина крамничку, i казка почалася сама. Це була чудова iсторiя пролистопад, про тепле сонце, про останнiй шепiт листя. Я не пам'ятаю, прощо ти говорила, але , мама, ти була казкою. Почувши цю чарiвну iсторiю,я вже не можу зупинитися — менi захочеться нових таємниць,легенд, колдовских баладИ ти нам розповiдала ïх за допомогою дощу, низьких щiльних хмар,першого снiгу. Це ти вчиш нас бачити не просто листопад, калюжi, iнiй,перший лiд пiд ногами, а почувати красу навколишнього свiтуДля того, щоб повiрити в осiннi казки , стати частиною цих легенд,вiдчути ïх, насолодитися ними, треба , щоб у вас у будинку жиласвоя казка. Нехай час iде своєю чергою, нехай помiняють одинодного днi, даруючи нам новi вiдчуття, новi образи, але якщо у вашiмбудинку живе Казка, то ви сама щаслива людина на свiтлiПрости мене, Казка, я тебе дуже люблю. Твоя дочка, твоя маленькадiвчинка, що потрапила з тобою в Краïну Чудес, де ти твориш, мама,теперiшнi чудеса