Дієприкметник виступає в ролі присудка в реченні а. Укрита садками балка ховалась у старому липовому лісі. б. Мов спинився Дніпро, оточений передосінніми берегами. в. Душа моя у кригу не закута, мов березнева гілка в заметіль. г. Простяглася пухка чорна рілля, наповнена спокоєм і надією.

В. Душа моя у кригу не закута, мов березнева гілка в заметіль. Підмет: (хто? що?) душа,Присудок: (яка? (або синонім: що зроблена?) не закута.