Написати казку про конвалію вживаючи дієслова теперішнього часу

У тістому лісі, біля схилу, що вів до річки, простягла свої білосніжні пелюсточки до сонечка маленька конвалія. Цього ранку на спів її дзвіночків прилетіла перша весняна бджілка. Вона пильно придивилась до молодого зеленого листячка і тоненького стебельця і сіла поряд на гілочку. Звабивий аромат конвалії скружив її голівку. Обережно бджілка запитала конвалію:

- Звідки ти взялась тут?

Вітер похитавши дзвіночками конвалії, відповів тихим дзенькітом:

- З"явилась вона тут, від загубленої чистої сльози молодої дівчини.

-Тому ти, напевне, така ніжна і беззахистна?

- Так. Хоч сонечко і гріє, та мені тут сумно самій. Навколо високі дерева, що я навіть не бачу їх верхівок і більше нікого, - журливо відповіла конвалія.

Бджілка ще ближче підлетіла до конвалії і запропонувала їй свою дружбу. Конвалія зраділа і всміхнулась. Тепер вони щодня перешіптуються між собою. Про весну і її красуⒶ. 

 Настала весна. Із землі показалася зелена стрілочка . Вона швидко розділилась на два листочки , які через короткий час стали широкими . А між ними зявився маленький , тоненький паросток . Він піднявся , нахилився до одного листочка й раптом оного ранку  розквітнув білими Дзвіночками.Це були Дзвіночки Конвалій