Роздумуючи над красою і багатогранністю своєї мови, чомусь на думку спадають такі рядки:«Ой, яка чудова – українська мова!Не загинула вона у течії віків.Мова солов’їна, мова колисковаРідного народу і моїх батьків.Українська мова наймелодійніша мова у цілому Світі, це мова Тараса Шеченка, мова Дніпра та Карпатських гір, мова нашого серця. Лише нашими словами ми так ніжно говоримо: «Я кохаю тебе». Наші предки ще з давніх- давен, неабияк пишались силою слова. Легенди, прислівя та приказки залишились нам у спадок, як великий скарб нації.Багато знущань та заборон дісталось українській мові в процесі її становлення, починаючи з 1627 року. Вже тоді відчуваючи страшенну пересторогу Максим Рильський закликав нас:«Як парость виноградної лози,Плекайте мову. Пильно й ненастанноПоліть бур′ян. Чистіша від сльозиВона хай буде. Вірно і слухняноНехай вона щоразу служить вам,Хоч і живе своїм живим життям…»Українське слово, то найсильніша зброя нашого народу. А для мене особисто- духовне надбання, що проростає в моєму серці і глибоко вкоріняється з кожною прочитаною україномовною книгою.Моя мова- найкрасивіша, найпрекрасніша і чарівна, в ній стільки таємничості і незвіданності. Великий тлумачний словник сучасної української мови містить понад 250 тисяч слів, а ми з них вживаємо чи не половину. Все частіше засмічуєм наше мовне поле бур’янами суржику та деформуємо його могутню структуру.Українською мовою зараз говорити «не модно» і для мене це надзвичайний шок, молодь хворіє незнанням нашої сутності і про це треба не лише говорити, про це вже потрібно кричати! Захоплююсь фанатично Іриною Фаріон, яка є кандидатом філологічних наук, доцентом НУ « Львівська політехніка», після кожного інтервю з нею, якось морально заряджаюсь і тягнусь до своїх історичних витоків.Памятайте, що мова починається з вашого серця і злітає з вуст у прірву, думайте про що говорите, шануйте те, що маєте, та бережіть нашу солов’їну мову.