Біля школи росла Яблунька . Навесні вона стояла як Сніжна Королева вся у білому цвіті . Та вже був кінець літа, Яблунька була вся у соковитих , дозрілих яблучках. Вона кликала свого друга Вітерця . Щоб він потрусив її гілочки.- Вітер , Вітерець , обруси , ох , обруси мої гілочки! - Та для чого? Ти стоїш така гарна. Вся у яблучках , он всі милуються тобою.-Та я хочу порадувати діток. Вони вже повернулися до школи.- Ну тоді чекай! зараз я зашумлю серед твоїм листячком! Затрушу твоїми гілочками!- Так , любий Вітерець! Шуми листочками , труси гілочками , нехай падають яблучка ! - Чи по всім листочкам пробігтися ?Чи всі яблучка струсити?- Прошу лише трошки потруси . Та не забувай і завтри прилетіти.Тай защумів вітерець листочками , затрусив легко Яблунькою..Впало пару яблук , гарний для дітей гостинець.....(скоротіть собі як хочете)