Твір на тему "Душа народу" (1,5)

звикли ретельно готуватися до Різдвяних свят і до Свят-вечіра. Прибирають у хаті, заготовляють корм худобі на три дні, стараються повернути всі борги і забути всі кривди. На Святвечір не прийнято лаятися, сперечатися, карати дітей і живність, бо цього вечора худоба може заговорити людською мовою і поскаржитися Христові на поганого господаря. У батьківській хаті збирається вся родина: з’їжджаються вже дорослі діти зі своїми сім’ями, як би далеко вони не мешкали. Батько вносить до хати дідуха, стелить на столі сіно. Матір накриває сіно святковою скатертиною і ставить пісні страви – обов’язково дванадцять. У центрі столу – традиційна кутя. Вечеряти сідаємо, коли на небі заяскріє перша зірка. Батько запалює свічку і вітає всіх зі святами. Сім’я молиться, а тоді починає вечеряти – звичайно, з куті.

Вечеря проходить урочисто, святково. Якщо в цю пору до хати завітає подорожній – його неодмінно запросять до столу. Після вечері на столі обов’язково залишають кутю і ложки для частування душ померлих родичів, які мають завітати у хату. Різдвяні свята роблять кожного добрішим, милосерднішим, щедрішим і вселяють віру в те, що життєві негаразди відійдуть у минуле.