Ответы 1

  • Увійшовши до кімнати Ізольди Сократівни крізь маленькі, майже непомітні дверцята, відвідувач був би приголомше­ний ще на порозі.Стіни кімнати щільно затуляли східні килими ручної роботи. Яких візерунків тут тільки не було! Око дивували й тішили різнокольорові жар-птиці. Гнучкі діви в шароварах вигиналися в загадковому танку. Дивовижні химерні створіння сходилися в ґерці, а над ними в бірюзовому небі пропливали екзотичні риби з хвостами й плавцями, як у павичів.На підлозі теж лежав килим, у ворсі якого нога тонула трохи не до коліна. По кутках кімнати стояли старовинні крісла з ви­тими поруччями у вигляді змій з роззявленими пащами, а на всю бічну стіну простяглася так звана посудна гірка, що від­далено нагадувала сучасний сервант. Гірка ця була зі справж­ньої карельської берези, оздоблена пацьорками, і виблискувала дзеркальними задниками, в них відбивалися прим’якшені кольори музейного кришталю й порцеляни.Посеред кімнати, як центр всього цього дива, стояв столик червоного дерева з крученими гнутими ніжками, які прикра­шало різьблення у вигляді виноградної лози. На столі тьмяніли два бронзові старовинні свічники у формі атлантів, котрі у своїх могутніх руках, які згодилися б для роботи вантажників на за­лізниці, тримали товсті свічки з воску вишневого кольору.
    • Автор:

      aishasn6x
    • 2 года назад
    • 5
  • Добавить свой ответ

Войти через Google

или

Забыли пароль?

У меня нет аккаунта, я хочу Зарегистрироваться

How much to ban the user?
1 hour 1 day 100 years