Твір оповідання Михайлик і світ дорослих

Дядько Себастіян — перший учитель і наставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Це — людина революційного гарту і щедрої душі. Голова комбіду — правдивий і добрий. У Михайлика з ним склалися найщиріші стосунки, як у батька з сином. Він не тільки пояснює малому Михайликові зміст незрозумілих книг, але й розкриває завісу майбутнього життя. Перед початком навчального року каже хлопчикові: «Пиши на здоров’я. ...Нам треба писати тільки на здоров’я людям». Дядько Себастіян — захисник краси. Як плакатно виглядає голова комнезаму, коли до нього прийшов «бандит» Порфирій здаватися. Тонка і людяна душа, дядько Себастіян тут приймає каяття якось картинно, з волі автора прибравши невластиву йому прокурорську позу. Скільки клопотів у голови комнезаму: нарізає біднякам поміщицьку землю, ганяється за бандитами в лісах Кипорового Яру, воює з підступним Юхримом Бабенком. А все ж цей «рудий одчайдух» не зачерствів, його душа прагне вирватися з буденності. Коли селяни розбирали собі добро з панської економії, дядько Себастіян привіз додому — ...піаніно. На вершечку його хати — дерев’яний лелека, який скликає птахів.