приклади дiалектизмiв

Квітка – чічка, -рус. – Квітка.

Гарний – файний, -рус. – Вродливий

Дід – Гідо, -рус. – Дід.

Батько – гєдя, -рус. – Батько.

Бабуся – буна, -рус. – Бабуся.

Хрещена – мату, -рус. – Хрещена.

Дядько – вуйко, -рус. – Дядько.

Тітка – вуйна, -рус. – Тітка.

1)лексичні – слова говору, що називають поняття, для позначення яких у загальнонародній мові використовуються інші назви.

Напр.: бараболя, бульба (картопля), когут (півень), блават (волошка), нецьки (ночви), тайстра (торба), мешти (черевики), банітувати (лаяти), ачей (може).

2) етнографічні – назви місцевих реалій, які невідомі або не використовуються за межами певного говору.

Напр.:

а) назви одягу – гуня (жіноча свитка), каптур (очіпок), черес (широкий шкіряний пояс);

б) назви страв – налисники (тонкі млинці з начинкою, як правило, з домашнього сиру), капусняк (овочевий суп, основний складник якого – квашена капуста);

в) назви помешкань – колиба (чабанська або лісорубська хатина); стая (постійне або тимчасове житло на полонині, де живуть пастухи влітку і переробляють молоко);

г) назви музичних інструментів – трембіта, флояра;

д) назви демонологічних істот – мольфар (чаклун), арідник (злий дух), мавка (лісова русалка), босоркун (відьмак, чаклун).

3) семантичні діалектизми – слова загальнонародної мови, які в говорах відрізняються значенням.

Напр.: картоплянка (жоржина, а також сорт дині), бовтатися (блукати, тинятися), душа (серединка, м’якоть кавуна), байка (щось не варте уваги).