переказ твору колядники 6 клас

Дуже Дякую

Святивечір – то подія для всіх. Вогникижовтіють у вікнах, димийдуть у небо, а селом ходять ватаги колядників.Задовго до походу роблять звізду на довгому держалні, клеять її з кольорового паперу, щоб свічку можна було поставити всередині. Для посівання у кишенях є усяка пашниця. Засівають залежно від симпатій кому житом, кому вівсом, кому гречкою, а котромусь жмикрутові дістанеться, буває, ще й жменя гороху.А от Романа таких жорстоких жартів ніколи собі не дозволяють. В хату його ступають схвильовано, як у маленький заповідник краси. З усіх хат ця найгарніша, у ній все аж цвіте!Речі тут звичайні, але як вони виказують натуру господарів, їхне прагнення оздобити своє просте трудове життя! Скриня мальована, вся в яблуках з листям. Ці мальовки на скрині так і перегукуються з півнями на комині і з вишитим квітчастим рушником над Шевченком у шапці. На миснику вишикувались розмальовані глечики, вони взялись убоки, мов парубки. Навіть старий ослін застелено тканим обрусом.А з покутя на колядників позирає з-під рушника на дошці мальована Пречиста Матір з Немовлям, дивиться уважно й доброзичливо, ніби оцінює їхні старання та чемність. Той іконний погляд вони почувають й тоді, коли після найкращих зичень господарям топчуться біля порога і ждуть подарунків...І ось колядники висипають з Романові хати. Душі їхні повняться чимось гарним, повняться, як ота паперова звізда світлом.