діалог на тему між двома однокласницями які відвідали музей

-Првіт!-Привіт,Марійко!-Як тобі вчорашній похід до історичного музею?-Мені дуже сподобалось,це було так захоплююче!А тобі?-Так,ти права,мені теж дуже сподобалось,я дізналася стільки нового!-Не дочекаюся коли ми підемо до музею природи,мені здається ,що це буде не менш цікаво.-Так,пропоную відвідати його о 11:00 у суботу,ти вільна у цей час? -Так,звісно!Зустрінемося біля мого будинку,добре?-Добре,до зустрічи! -Бувай!

Після першого уроки однокласниці зустрілися в шкільному коридорі, хотіли поділитися своїми враженнями від їх поїздки у музей Тараса Шевченка. - Привіт, Ганусю, як справи? Я дуже вражена нашою невеликою подорожжю. А ти? - спитала русява дівчинка, дивлячись своій подрузі у вічі. - Привіт, Софіє. В мене все чудово, після нашої поїздки я стала краще розуміти про те, що говорить наша вчителька з української літератури. Авжеж, одна справа - уявляти, а зовсім інша - бачити своїми очима, - захоплено розповідала подружка Софії, поки вони обидві ходили по коридору. - Погоджуюсь з тим, що сприймати інформацію стало значно легше. Та це тільки початок! Я дуже зацікавилась цим письменником, його дитинствои та значенням його творів для нас, молодого покоління. - Це дуже добре, що ти цим зацікавилась, знання ніколи не бувають зайвими. До того ж знання таких талановитих людей, що жили нашою країною та кохали її усім серцем. - Може, сходимо у бібліотеку, щоб знайти більше матеріалу про Тараса Шевченка? - запрпонувала Гануся. - Звичайно сходимо! - погодилася дівчина. І вони, сміючись і жартуючи, побігли до шкільної бібліотеки.