допоможіть написати міні-твір на тему Що таке істина? (Людина та її цінності в Біблії)

З найдавніших часів людин замислюється над тим, що ж такеістина, та і є чи вона взагалі? Навіщо людині дані життя й у чому їїзміст? Це вічні питання філософії. Деякі люди вважають, щоістина – у знанні, інші – у вірі. Є ті, хто затверджує, що істина – упочуттях людей. І кожний з них буде по-своєму правНемає чіткого визначення, що таке істина Кожна людина по-своєму трансформує це досить абстрактне поняття. Завжди, завсіх часів Даний текст призначений тільки для приватноговикористання 2005 люди шукали істину в складних і піднесенихречах. На цьому тлі особливо вражає простота, з якого це поняттярозкривається в Булгакова. Бесіда Иешуа з Понтієм Пілатом даєдуже просту відповідь на таке складне питанняНа питання прокуратора “Що таке істина?” Иешуа говорить: “Істинанасамперед у тім, що в тебе болить голова, і болить так сильно,що ти легкодухо помышляешь про смерть. …Ти не можеш навіть ідумати про що-небудь і мрієш тільки про те, щоб прийшов твійсобака, єдине, очевидно, істота, до якого ти прив’язаний”. Отвона, істина Иешуа не шукає її у високих словах і почуттях, абачить її в прості й, на перший погляд, повсякденних речах. Длянього просто необхідно жити щирим життям, це єдино можливедля нього станСтворюючи цей образ, Булгаков показав, що й добро, імилосердя, і любов до людей є наслідком щирого життя,наслідком чесності з іншими й із самим собою. У сцені розмовиИешуа з Понтієм Пілатом відбувається зіткнення двох істин:позачасової, вічної істини Иешуа й “ершалаимской” істини ПілатаПрокуратор намагається підштовхнути арештанта до неправди, нерозуміючи його переконань: “Відповідай! Говорив?..Або… не… говорив?”. Лише на мить він, здавалося б, осягає вічнуістину Иешуа, але виганяє неї, як бачення. Пиляють не приймаєнеї, а тому й не проявляє милосердя до свого бранцяПомилкове життя, не приемлющая істину, “у всій вроді”представлені жителями Москви. Вони брешуть, ніколи невиявляють свої щирі почуття. Тільки два чоловіки у всьому містіне бояться протиставити загальній брехні навколишню своювласну чесність – Маргарита й Іван Бездомний. Останній зумів нетільки визнати жахливими власні вірші, але й відмовитися,назавжди відмовитися від їхнього написання. Обоє ці героя,однак, не витримують “бою” з помилковим життям