вірш на тему осінній чи зимовий етюд

Лягла зима, і білі солов’їЗатьохкали холодними вустами.В холодні землі взулися гаї.І стали біля неба як стояли.Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,Сорока з глоду водить небо оком,І вітер пише вітрові листа,Сорочим оком пише білобоко,Що гай з землі дивився і стояв,Що солов'ї маліли, як морельки,А Київ, мов скажений, цілувавВ степах село чиєсь, чуже, маленьке.Що я з тобою ще одні снігиЗимує на щасті, як на листі.Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.І пам'ять наша - мак в колисці.