диалог на тему що я вмию робыты найкраще

Ну?

- Привіт, Оксано!- Привіт, Альонко! Як ся маєш?- Добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! А в тебе?- Міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… Вибач, а які це в тебе справи з’явились?- Я навчаю свого двоюрідного брата української мови!- Та не може бути! Ти ще сама маленька!- Так, але він молодший від мене. До того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі бали!- А твій брат зовсім не знає української мови?- Зовсім! Мої дядько та тітка, його батьки,  переїхали сюди з Білорусі, з міста Гомеля, місяць тому. А Сашко вивчав в школі лише білоруську мову!- Але ж білоруська мова, здається, схожа з українською?- Це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! І орфографія зовсім інша!- І яким чином ти навчаєш Сашка української мови?- Поки що дуже просто. Я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. Він повторює, а потім повинен  мені скласти речення з цими словами.- А ти пробувала давати йому читати українські тексти?- Так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! Начебто хтось узяв та перекрутив усі слова!- Альонко, мені здається, що я можу допомогти тобі навчати Сашка української мови. У мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. А також я точно не буду сміятися, коли він стане читати.- Оксанко, я так вдячна тобі! Ти собі не уявляєш! Мені так потрібна допомога!- Нема за що! Ну, я побігла! Коли мені до вас прийти?- Можна завтра о п’ятій, Сашко якраз буде у нас.- Ну, тоді до зустрічі!- До зустрічі! Ще раз красно тобі дякую! Побачимось!