1. "Життя в неволі нічого не варте, - відказав Максим, - краще смерть!" (І. Франко). 2. Пам’ятаю, казала мені мати: "Цей світ як маків цвіт: Зранку цвіте - до вечора опаде!" (О. Довженко). 3. "Роби добро, - казала мати, - і чисту совість не віддай за шмати!" (Д. Павличко). 4. Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя" (Г. Тютюнник). 5. "Ніщо так не красить людину, як натхнення", - подумала Ярослава (О. Гончар). 6. "Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино, - промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. - Все! Навіть серця" (О. Гончар).