Доклад про рушник для 2 класу

України, відбиття культурної пам’яті народу, в їх узорах збереглисяпрадавні магічні знаки, образи «дерева життя», символіка червоногокольору. З літописів відомо, що під час весняних заклинальних обрядівдерева обвішувались «убрусами». Вишиті на них орнаментальні символивідповідали заклинальній символіці родючості. Рушник у давнинувідігравав важливу роль, на ньому вишивалися священні язичницькізображення. Це були «язичницькі іконостаси», сповнені глибокої архаїки.

Впродовж віків рушникам надавалося важливе образно-символічне значення.

Рушник — у свідомості українського народу наділявся широким спектромзнакових властивостей і саме тому він являє собою значне непересічнеявище духовної культури, будучи етнічним культурним символом України.

Рушники є неодмінними атрибутами народного побуту, весільноїобрядовості, вони застосовуються як традиційна окраса житла. Важливіподії в житті народу ніколи не обходилися без рушників. Мабуть у всьомудекоративному мистецтві немає іншої такої речі, яка концентрувала б усобі стільки різноманітних символічних значень. У вишивці рушниківзнайшли відображення орнаменти, пов’язані з образами добра, краси,захисту від усього злого на землі. Орнаменти вишивки рушників — ценародна пам’ять про життєдайні сили землі та сонця.

Не випадково Леся Українка, вперше відвідавши в Каневі могилу ВеликогоКобзаря — Тараса Шевченка, поклала йому на могилу власноруч вишитийрушник.

Рушник супроводжував селянина протягом усього життя — і в радості, і вгорі. Він завжди був символом гостинності — на ньому підносили дорогимгостям хліб-сіль. Хліб завжди мав глибоку образну символіку. Коли вЄвангелії від Івана читаємо: «Я — хліб життя. Хто приходить до мене — неголодуватиме; хто в мене вірує — не матиме спраги ніколи» (Євангелія відІвана, 6:34), то маємо складне символічне значення й самої речі і слова,що її означає.

Очевидно, символіка хліба як Бога потребувала шанобливого ставлення донього й вимагала, щоб він ніколи не лежав на «голому», не покритомурушником столі. Саме тому рушником вкривають паски, несучи їх святити доцеркви на Великдень.

Рушник виконував і важливу образно-символічну, літургійну роль ухристиянській обрядовості. Адже важлива роль рушника в ритуалі обмиванняніг, обличчя, рук під час літургії. В апостольських настановах сказано,що диякони повинні служити при таїнстві євхаристії, маючи рушники,хусточки для витирання вуст тих, хто причащається. Орар* диякона нагадуєвіруючим і про той «лентіон», яким Ісус Христос витирав ноги своїм учнямпісля обмивання. Плат Вероніки і є власне тим священним убрусом, наякому зберігся образ Спаса Нерукотворного. Символіка рушника генетичнопов’язана і з омофором, адже за давніми легендами сама Божа Матірвласноруч зробила омофор святому Лазару, якого Спаситель воскресив змертвих.

Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові як пам’ять продім, побажання щасливого майбутнього в новому житті.

Рідна мати моя, ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала