Поширене означення не треба відокремлювати комами в реченні:

а) Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки;

б) Світ до захмеління прекрасний розступився на всі чотири боки;

в) Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся;

г) Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

2. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні:

а) Наближається повний спеки й світла південь;

б) Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?

в) Шумлять білим цвітом налиті сади навесні;

г) Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

3. Непоширене означення не обов’язково відокремлювати комами в реченні:

а) Небо розгорнуло свій намет синій широкий глибокий;

б) А я самотній уночі ще довго в вогнище дивився;

в) Музика бадьора чарівна полинула через шкільне подвір’я;

г) І втомивсь я одинокий на самій дорозі.

4. Непоширене означення обов’язково треба відокремлювати комами в реченні:

а) Вечір морозний і зоряний надходив швидко;

б) Небо ясне й бірюзове рідко бачили мандрівники;

в) Дедалі попадалися вже сосни старі руді кострубаті;

г) Ближче до старезного лісу чорного густого ставало сумно.

1. Поширене означення не треба відокремлювати комами в реченні:    г) Край моря сонце золотить укриті лісом гори. 2. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні:    б) Хто це там, оповитий в туман, заховався за сиві каштани? 3. Непоширене означення не обов’язково відокремлювати комами в реченні:    в) Музика(,) бадьора, чарівна(,) полинула через шкільне подвір’я. 4. Непоширене означення обов’язково треба відокремлювати комами в реченні:    г) Ближче до старезного лісу, чорного, густого, ставало сумно.