2) Ми замовкли, бо десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня.3) Земля співала, зорі лютували, усе гуло, проте мовчали роси, що ( спол. слово) цілували любо тихе небо.4) Вірші лилися з-під пера, і свічка засинала, що світлом грала, що плакала чомусь тепер.5) Ми були щасливі, наші серця посміхалися, проте зрадливі сльози не вщухали й знущалися з нас, як водограй, як буря.6) Цей вчинок не був зрадою, і він , як ( завжди спол. слово) незначна зморшка, як мізерна комашка, лише трохи турбував мене.7)Нове запалало на видноколі, але старе не хотіло вщухати, бо воно мало бажання жити.8)Ти смієшся, дівчино, ти знущаєшся з мене, і колись сонце забере тебе.