1Мовивши слово, треба бути йому паном2Байдуже ракові, в якому його горщику зварять3Всякий свого щастя коваль4Всякому овочу свій час5Кожному свого жалько6Людей питай, а свій розум май7Мандрівочка — наша тіточка8Можна й мовчки своє серце з’їсти9На все свій час10Ой чумаче, чумаче, життя твоє собаче11Пташка красна своїм пір ям, а людина своїм знанням.12Панам косять, а собі хліба просять13Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина14Свої люди - помиримось15Хоч долі, аби у своїй волі16Чиє б нявчало, а твоє б мовчало17Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить18Б'юся, як риба об лід, а не бачу свій слід19Біда не сама ходить, а з собою ще й горе водить