І. Записуючи, утворити від одного із дієслів, поданих у дужках, дієприслівник, від інших — родову чи особову форми дієслів — відповідно до змісту речення. Визначити вид дієприслівників, з'ясувати творення їх. Поставити потрібні розділові знаки. 1. Знову Орися голосно (кликати) гриби, (розмахувати) палицею, (шурхотіти) нею по кущах, по траві. 2. Батько (ступати) мовчки, довгою тичкою (розгрібати) листя, уважно (заглядати) під кожний кущик (Ом.). 3. (Розкинутися) сад, (зметнутися) гіллям угору (Цюпа). 4. Сашко нічого не (відповісти), (повернутися) і почав збирати розсипані квіти. 5. Вони (розкланятися), (розійтися). Олександр знав, що назавжди (Др.). 6. Щось (шелестіти) проз мене, я (розсувати) темінь з-перед очей, (придивлятися) (Бл.). 7. Я своєї пісні зроду не (цуратися), (відкривати) серце для чужої (Синг.). 8. Надія (накидатися) на історичні романи й повісті і (ковтати) їх за день-два (Цюпа). 9. (Спливати) літо з теплого осоння, (лишити) під кущем дві шапки печериць.

1. Знову Орися голосно кликала гриби, розмахуючи (недок. в.) палицею, шурхотіла нею по кущах, по траві.

2. Батько, ступаючи (недок. в.) мовчки, довгою тичкою розгрібав листя, уважно заглядав під кожний кущик (Ом.).

3. Розкинувся сад, зметнувшись (док. в.) гіллям угору (Цюпа).

4. Сашко, нічого не відповівши (док. в.), повернувся і почав збирати розсипані квіти.

5. Вони, розкланявшись (док. в.), розійшлись. Олександр знав, що назавжди (Др.).

6. Щось шелестить проз мене, я розсуваю темінь з-перед очей, придивляючись (недок. в.) (Бл.).

7. Я своєї пісні зроду не цурався, відкриваючи (недок. в.) серце для чужої (Синг.).

8. Надія накидалася на історичні романи й повісті, ковтаючи (недок. в.) їх за день-два (Цюпа).

9. Спливає літо з теплого осоння, лишаючи (недок. в.) під кущем дві шапки печериць.