Від добра ніхто не тікає.Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній за плугом ходить.За деякої страви ляжеш вздовж лави.Їв би очима, та душа не приймає.Хто що знає, тим і хліб заробляє.Коли зорієш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.Коли б ковбасі крила, то б кращої птиці на світі не було.Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає.Кому — як мара, йому – як зоря.Аби хліб, а зуби знайдуться.Апетит з їдою прибуває.Баба з воза – кобилі легше.Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.Без вірного друга – велика туга.Без труда нема плода.Біда біду тягне.Біда помучить і мудрості научить.Боятися вовка – в ліс не ходити.Велике дерево поволі росте.Вкрадеш голку, а потім корову.Вовка ноги годують.Всякому овочу свій час.В умілого й долото рибу ловить.Година вранці варта двох увечері.Двоє третього не чекають.Де відвага, там і щастя.Десять разів відміряй, а раз відріж.Дома й стіни помагають.Заварив кашу, так і їж.За все береться, та не все вдається.З ким поведешся, того й наберешся.Зробив наспіх, як насміх.Київ не одразу збудовано.Кожна жаба своє болото хвалить.Любиш кататись, люби й санчата возить.Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.Менше говори — більше почуєш.На двох стільцях не всидиш.На тобі, небоже, що мені негоже.Не кажи гоп, поки не перескочиш.Не так сталося, як гадалося.Ні в тин, ні в ворота.Ні кує, ні меле.Одна бджола мало меду носить.Перемелеться лихо – добро буде.Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.Старий кінь борозни не зіпсує.Терпи, козаче, отаманом будеш.Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.Чужа душа – темний ліс.Щедрий на батьківські гроші.Язик до Київа доведе.Як дбаєш, так і маєш.