твір на тему мій обов'язок перед мовою

Що означає для будь-якого народу мова? Я гадаю, що це першоосноваіснування нації. Це те, без чого жоден народ не міг би утвердити своєнезалежне становище, надати доказ того, що він вільний або заслуговує насвободу. Але вільний не обов’язково в політичному аспекті, а більше – вдуховному. Нація без мови – не нація.Першочергово, звісно, потрібно розглянути картину ставлення молоді доправильного вживання тих чи інших слів рідної мови під час спілкування унеформальній обстановці, у невимушеному колективі. Поговорімо, навіть, продітей мого віку. Якби лише можна було уявити, скільки слів-сленгів можутьвигадати підлітки, щоб спілкування набуло більш ближчого їм до душізабарвлення. Проте, їх далеко не хвилює, що це забарвлення також моженабувати досить темного та брудного відтінку. А нашим обов’язковимзавданням є очистити рідну мову від спотворень та повернути їй народну красу.Мені здається, що не тільки молодь, але й дорослі люди частодеформують мову. Тому ми повинні пам'ятати, що збереження рідної мови –це «справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природній обов'язокперед незалежною, вільною Україною», як казав Олесь Гончар.Проблема культури мовлення в сучасний період є актуальною ісуттєвою. Для того, аби показати, що ми поважаємо себе та нашу державу, нампотрібно слідувати різноманітним шляхам вдосконалення особистої культуримовлення. Наприклад, дуже важливо й корисно було б для нас вироблятистійкі навички мовленневого самоконтролю.Загалом втрата рідної мови для будь-якої людини – страшна психологічнакатастрофа. Адже мова вже закладається в людині генетично, спадково.Людина не тільки мислить рідною мовою, а й відчуває нею все. Втрата ж цієїмови робить особистість душевно біднішою. Тому мову свою потрібно берегти.Рідна мова для кожного народу – це батьківська мова, це фольклор, цепісня, і, врешті-решт, це титульна сторінка історії певної нації, її культури.Одним словом, це запорука державності.Рідна мова для кожного народу – єдина, неповторна. Такої в світі більшенема і не буде. Тому як її можна не любити, не плекати, не шанувати?Отже, якщо ми дійсно любимо свою мову і нам не байдужа її майбутнядоля, то спілкуймося нею грамотно, пишімо нею, читаймо нею та слухаймо її!Бо такої більше нема на Землі. Хай сучасна молодь засвоїть всі нормиспілкування літературною мовою, оскільки молодь – це майбутнє будь-якоїкраїни, її надія. Якщо сучасна молодь буде нехтувати культурою мовлення, тона наступні покоління взагалі не можна буде сподіватись. Тож говорімо рідноюмовою культурно і грамотно!