Твір калина будь ласка

Усе почалось з того, іду я дорогою, а до мене тулить свою ніжну гілку калина. Настала осінь. Калина засумувала. Кожен день коли проходжу біля неї замічаю що злітає один листочок. Важкі грона тягнуть гілочки до низу. Ось і зима. Калина щедро дарує свої плоди звірям. Я прийшла додому і задумалась.. Шкода мені калину. Та я не сумую. Настане весна і я знову побачу як цвіте калина... За весною літо.. За літом осінь.. І так до кінця останніх днів