1. Складним є речення
А Віє вітер на долину, колише билину.
Б Усе порожевіло: кременисті шпилі, грюкочучий Дніпро, унизу, далекії темнії гаї на
верховинах і прудка пташка понад Дніпром.
В Світ пахучий, сонячний, зелений палахкоче, мерехтить в очах.
Г І зберіг я тільки, ненечко, скарб один, що ти дала, золоте, як зірка, серденько.
2. Складносурядним є речення
А Півень стояв на порозі у хліві, стріпував крильми, наче поривався летіти понад
мерехтливим сяйвом снігів.
Б Вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, знову заіржав грізно та бойовито,
перегукуючись із громами.
В У кожному готовому набої не тільки витрачена моя енергія, а й якась невловима
частка самого мене.
Г Можливо, не тільки лісник, а й школярі-юннати навідувалися сюди ще та ще в
інші знайомі їм місцинки.
Д Мар’янка, сидячи обабіч дороги, гірко плакала, утираючи сльози рукавом, від
того, що відстала від валки, загулявшись у лісочку.
3. Складносурядним є речення
А Встаньмо з колін, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель,
високо підведімо голови.
Б Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз
переживала дні сили і слави, мужньо переносила найважчі випробування.
В Слово – срібло, а мовчання – золото.
Г Культурна людина та, яка залишається культурною.
Д У товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре
серце і, звичайно ж почуття гумору, яким було пронизане все життя Січі.
4.
Складносурядним є речення
А Т.Шевченко ще змалку купався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх
народними піснями.
Б Прислівник звик, незмінюваний в мові, ознаки різні виражать при слові.
В Відомо, що мова кожного народу – явище давнє.
Г Сонце, те невипуще джерело життя, огріває своїм блискучим промінням усю
землю.
Д Скоро уся долина і гори блищать вогнями, і разом з димом із землі здіймається
вгору і пісня.
5. Складносурядним є речення
А Треба слову радощів додати, щоб уміло душу звеселить.
Б Чого навчився, того за плечима не носити.
В Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи не важкий мій хрест.
Г Батьківська хата – це те, що завжди згадується, спиниться, що ніколи не
забувається і гріє теплом спогадів.
Д Слово – клітина мислі, артерія сили духу, і тільки воно єднає різні людські береги.
6. Перепишіть, виділіть граматичну основу ,виконайте синтаксичний розбір
Уночі була гроза, а ранок видався ясний на диво. Ти даєш мені сонце погоже, і повітря даєш, і снагу. Билося серце, і гріла кров од передчуття чогось в житті радісного, могучого. Може, квіти зійдуть – і настане ще й для мене весела весна.