діалог розмовляють двоє друзів

Ганна —моя найкраща подруга . Ми дружимо з першого класу. На вигляд вона звичайна дівчинка, яка  багато в нашій школі і в нашому класі. Аню  середнього зросту, струнка  в неї  високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смаглява обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Аня  стала ще світлішаю, а обличчя — ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у моєї подруги. Мені здається, що вони чомусь постійно змінюють свій колір. Колір очей Ані  залежить від його настрою. Коли вонв бачить якусь несправедливість, очі стають темно-сірими, а погляд спалахує гнівом. Коли їй весело, очі стають синіми, як маленькі озерця, і наче посміхаються. А коли ми з Анею  у сонячний день гуляємо на вулиці, то її очі стають блакитними, як високе безхмарне небо над нами.