Зробіть повний синтаксичний розбір поданих речень:
Повіяв вітер по долині – пішла дібровою луна (Т.Шевченко). Вони не знають, що вони – щасливі, бо мама розворожує біду (Л.Проць ). Не любить слово стимулів плечистих, бо п’є натхнення тільки з рік пречистих (Ліна Костенко). Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема ( В. Сосюра ). Настане час – і піде все в архів (Л.Костенко). Мати сіяла сон під моїм вікном, а вродив соняшник (Б.Олійник). Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (О.Довженко). Солов’ї, ці невтомні співці весни і кохання, заливисто перетьохкуються у вербах (О.Гончар). Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні (В.Стус). Я збагнула, що забуття не суджено мені (Леся Українка). Ще сонячні промені сплять-досвітні огні вже горять (Леся Українка).