5 речень з незмінюваними іменниками з художньої літератури

У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків (А. Дімаров). 2) Собака Шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів (М. Магера). 3) Я закінчив церковно-парафіальну школу (Б. Антоненко-Давидович). 4) Навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької осоки, сторож мисливської бази Мартин Скряга бере корзину й чимчикує до болота (І. Шпиталь). 5) Панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир (А. Лотоцький). 6) Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням! (Олена Пчілка).