Переказ дівоча пісня

 У садку якась дівчина співала пісню. Чудовий голос, чудові поетичні слова пісні так і потягли до себе молодого хлопця.Павло перескочив через тин, проліз через кущі бузини. Густі вишні скинули з нього картуза, били його тонкими гіллячками по обличчю. Він мусив  розводить руками гілля й затуляти  очі.Боячись  зашелестіти, хлопець  йшов туди, звідки, неначе соловейків спів,  розливався дівочий голос. Маючи звичай записувати пісні, Павло притулився до стовбура  груші, витяг книжечку й почав  нотами записувати мелодію.Записавши пісню, хлопець побачив, що недалеко від нього висить  почеплений на гіллячку  луб’яний козубець. Через густе листя просувалася рука  й кидала в козубець вишні.  Рукав був закачаний по лікоть, ручка була біла,  маленька, наче дитяча.  На зеленій траві стояли два  маленькі черевички з ніжками. Черевички все спинались  на кінчики, неначе танець танцювали.Через вишневий лист забіліло личко, зачервонів свіжий, наче стигла ягода, ротик.  Голос на мить  замовк,  бо біла ручка вкинула  в рот вишню, але пісня знову полилась. Гіллячка нагнулася, і Павло побачив  все лице з чорними тонкими бровами й тонким, наче виточеним носиком. Темні великі очі блиснули через лист, як блискавка.Побачивши хлопця,  дівчина прожогом втекла.. Козубець з вишнями впав на траву. Назбиравши в нього  вишень,  Павло пішов через двір віддати його дівчині. (За І.Нечуєм-Левицьким