Одного разу під Новий Рік, зібралися усі самостійні частини мови.Але для Нового Року потрібно було змінитись на святковий бал.Усі прийшли змінені, а прислівника не було.Дві години,чотири години прислівник не з*являвся... І осі прийшов.Увесь у сльозах,заплаканий. Іменник запитав у нього:-Чого ти плачеш?-Ви можете змінитись для святкового балу, а я ні!Я вам не потрібний!-Що ти верзеш? Ти нам потрібен, без тебе ми не зможемо! Ти робиш нашу мову гарнішою,виразнішою.Без тебе ми не описати події, не зможемо зробити речення точнішим. Ти нам потрібен!-сказав Займенник-Що справді?-Справді, справді!-вигнув ІменникЗ цього моменту прислівник більше ніколи не плакав.Усі почали святкувати Новий Рік.-