1. Звертання або вставні слова не передають ставлення до адресата в реченні:
A) Спи, дитиночко кохана! Баю, люлі, бай (О. Олесь).
Б) Це була, по-перше, держава з необмеженою владою монарха над підлеглими (М. Попович).
B) Пробач мені, далекий друже, що згадку затягли дими, хоч у свої серця байдужість не смієм поселяти ми (В. Крищенко).
Г) Зачерпнімо, любі друзі, ми води одним відерцем! (П. Тичина)

2. Фразеологічним висловом із звертанням ускладнене речення:
A) Признаться, ніде правди діти, і я гуляючи прожив (Л. Глібов).
Б) Вискочив, як Пилин з конопель (Народна творчість).
B) Заплач, Матвійку, дам копійку (Народна творчість).
Г) Який Сидір, така й Гапка, який кожух, така й латка (Народна творчість).